Меморіальний фонд Олекси Тихого

До Дня Державного Прапора України – 23 серпня

та Дня Незалежності України – 24 серпня

Олекса Тихий, Дружковка, Музей

Меморіальний фонд Олексія Івановича (Олекси) Тихого,

відомого українського правозахисника, борця за права людини та незалежність України, в зібранні Дружківського історико-художнього музею.

Вже багато років співробітники Дружківського музею цілеспрямовано працюють задля увічнення пам’яті відомих дружківців та видатних земляків…

Олексій Іванович (Олекса) Тихий – відомий український правозахисник, борець за права людини та незалежність України, він був один з десятьох засновників Української Гельсінкської групи (Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських Угод) – теж наш земляк.

Формування колекції

На початку 2005 року до директора Дружківського історико-художнього музею звернувся відомий дружківський журналіст Євген Борисович Фіалко з пропозиції  створити в постійній експозиції музею розділ, присвячений Олексі Тихому. Головне, що Е.Фіалко знав де знаходились аутентичні предмети. Євген Борисович розпочав перемовини з молодшою сестрою Тихого – Олександрою Іванівною Сидоровою, яка мешкає у місті Краматорськ. Заручившись її згодою у квітні цього ж року відбувся перший виїзд в  село Іжевку.

У ньому брали участь  Фіалко Е.Б., Сидорова А.И., Долиновська Т.Я.,    Сінельников Ю.І. та його син. До Іжевки їхали на машині Сінельникова Ю.І.  У той період  Юрій Іванович з сином накопичували натурні матеріалі для документального фільму (телевізійний формат) про Олексу Тихого. Юрій Іванович був  продюсером та режисером фільму, його син Олексій оператором.  Саме тоді вони займалися зйомками дороги на Іжевку,  околицею селища, подвір’ям Тихих, їх хатою, садом зі старою грушею, ставком з вербами, які посадив Олексій Тихий з односельцями. Селяни прозвали той ставок «Олексиним». Олекса Тихий, Дружковка, Дружковский музей

Олекса Тихий, Дружковка, Дружковский музей

Директор музею Долиновська Т.Я. и Сидорова А.І., сестра О.Тихого в батьківському домі в селі Іжевка (недалеко від Дружківки) під час першої експедиції

Мета цієї поїздки скоріше була розвідувальна: хотіли дізнатися чи справді достатньо матеріалу аби створити у нашому музеї експозицію, присвячену О.Тихому. Але побачивши усі ті речі, які зберігалися в хаті Тихих і які Олександра Іванівна готова була передати до музею, сумнів зник… Тоді, на жаль, змогли перевезти лише незначну кількість невеличких предметів: настінне дзеркало, частину книг, деякий посуд.

Через деякий час (теж на весні) поїхали  вдруге вже двома автобусами – допомогу з транспортом надав дружківський підприємець Сергій Володимирович  Дуда, який домовився ще з людьми для завантаження меблів.  В  експедиції знову приймали участь Фіалко Є.Б.,  Долиновська Т.Я., директор музею,  Сидорова А.И., молодша сестра О.Тихого.

Нарешті було привезене до музею умеблювання домівки Тихих: платтяна шафа, сервант, диван, ліжко, книжна полиця, стіл та стільці, віконні карнизи. Захопили три черепиці, які під час ремонту були зняті з даху хати і лежали у купі біля домівки, ще деякі речі матері Олекси – Марії Кіндратівни: мисник, керамічний посуд, господарське знаряддя, родинні фотографії.

Олекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса Тихий

Крім цього перевезли решту книг Олексія Івановича, поміж них був багатотомник Леніна 1947 року видання, який О.Тихий ретельно вивчав свого часу – у книгах помітки Олексія Івановича. Газета польською мовою «Ziycie  s Nowoczesnosc», що надходила О.Тихому  до Іжевки у 1977 році.

Олекса тихий

У пой приїзд обидва автобуси завантажили настільки щільно, що стіл закріпили на даху автобуса.

Всього в 2005 році до збірки нашого музею надійшло 100 аутентичних предметів. Вони стали початком окремої колекції в зібранні Дружківського музею – «Меморіальний фонд Олексія Івановича (Олекси) Тихого».

На цьому праця щодо поповнення фонду О.Тихого не зупинилась. Ще до кінця року Олександра Іванівна передала у музей баян брата, котрий зберігався у неї вдома. З розповіді Олександри Іванівни, нам стало відомо, що Олекса Іванович дуже любив музику. Ще в дитинстві він навчився грати на баяні. Особливо він любив твори Шопена, Чайковського, Баха. Часто виконував на баяні «Палонез Огінського» та «Пісню квітів» Чайковського. Односельці любили запрошувати Олексія Тихого на родинні свята. А коли  він працював у шкільному піонерському таборі, грав в духовому оркестрі на тромбоні. Раніше до колекції музею вже надійшло фото Олексія – підлітка з баяном, і нотні листи.

Олекса-юнак грає на баяні

В 2006 році Олександра Іванівна розшукала у родичів ще багато речей, які належали їхній родині: скатертина, підзор, гобелен на диван, материнська сукня з вишивкою, чоловіча сорочка та рушники. Сестра передала нашому музеєві ще одну річ свого брата, якою він дуже дорожив – портрет Т.Г.Шевченка (полотно, олія). Живописна картина змальована невідомим художником з фотографії, котра була виконана у 1859 році Генріхом Ден’єром в Санкт-Петербурзі.

Олекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса ТихийОлекса Тихий

Нашому музеєві належить надгробна плита з першої могили О.Тихого. Олексій Іванович помер (5) 6 травня 1984 року в тюремній лікарні Пермського табору і був похований на цвинтарі того міста. Перепоховання праху трьох жертв політичних репресій: Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого відбулося 19 листопада в Києві на Байковому кладовищі. На могилах було встановлено нові надгробні плити. Син Олекси Івановича – Володимир, який брав участь у перепохованні батька, перевіз  з Пермі у Київ першу плиту і зберігав її певний час. Під час зйомок фільму про Олексу дружківці Юрій Іванович та Олексій Юрійович Синельникови зустрічалися з Володимиром Тихим, той розповів їм про свою скорботну реліквію. Тоді Юрій Іванович цей надгробок забрав до Дружківки, зберігав, доки наш музей почав створювати меморіальний фонд О.Тихого.

Дипломна робота О.Тихого

 Дипломна робота О.Тихого

У 2006 році на будівлі, де розташовано музей, в якому зберігається Меморіальний фонд, була розташована інформаційна дошка. Ескіз дошки розроблений  співробітниками музею,  виконав дошку дружківський художник Сергій Федорович Невіров (випускник Харківського художньо-промислового інституту).Олекса Тихий

Монтаж дошки 

Олекса Тихий

Директор бібліотеки ім.Лесі Українки Т.О.Романченко, директор музею Т.Я.Долиновська

Олекса Тихий

Відкриття дошки

Олекса Тихий

26.05.2012, напередодні вшанування дня смерті Олекси Тихого, відомий  громадський й політичний діяч, народний депутат кількох скликань, Герой України  Левко Лук’яненко відгукнувся на запрошення товариства О.Тихого у Дружківці та відвідав батьківщину свого побратима, побував у рідній хаті О.Тихого у селищі Іжевка біля Дружківки.  У міському музеї ознайомився з виставкою «Меморіальний фонд Олекси Тихого».

Олекса ТихийОлекса Тихий

Разом з гостем міський музей відвідали донецький письменник Ю.Доценко, горлівський скульптор П.Антип, П.Кущ та інші. Після чого у стінах музею відбулася зустріч  з Левком Лук’яненком.Олекса Тихий

История Дружковки

Рекомендуем также прочитать:

Понравилась статья? Поделитесь ею в соц. сетях!

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>