Дружківський історико-художній музей продовжує пошук унікальних обрядів, пісень, колядок, старовинних рецептів, ремесел, народних традицій та зразків народного мистецтва, які існують лише в межах нашої Дружківської громади.

Ми плануємо зібрати та задокументувати ці надбання нематеріальної культурної спадщини, що існують у місті Дружківка, а також у населених пунктах нашої громади: сел. Олексієво-Дружківка, сел. Райське, сел. Старорайське, сел. Новогригорівка, с.  Торецьке, с. Кіндратівка, сел. Новомиколаївка, с. Красний Кут, с. Куртівка, с. Миколайпілля,  с. Новопавлівка, с. Осикове, с. Павлівка, с. Петрівка, с. Торське, с. Софіївка, сел. Приют.

Що саме входить до складу нематеріальної культурної спадщини України:

• традиційне виконавське мистецтво (пісні, музика, танці, релігійні святкування);
• звичаї та обряди (весілля, хрестини, колядування, календарні свята);
• знання про природу та народні практики (погодні прикмети, догляд за тваринами, народна педагогіка);
• ремесла (гончарство, ковальство, ткацтво, бортництво, каменотесне ремесло, тощо);
• традиційна кухня (страви, що передаються з покоління в покоління);
• народні ігри, забави, змагання;
• фестивалі та заходи, що популяризують місцеві традиції;
• народна медицина (травництво тощо);
• декоративно-ужиткове мистецтво (вишивка, лозоплетіння, кераміка тощо);
• традиційна музика (повсякденні побутові пісні, гра на гармоні, скрипці тощо);
• культурні простори (місця, де зберігаються та розвиваються традиції громади).

Наша мета — знайти та зберегти нематеріальну культурну спадщину, що передавалися з покоління в покоління, щоб вона й надалі жила серед нас і надихала майбутні покоління. Внести ці безцінні елементи до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини та зробити їх знаними по всій Україні. Якщо у вас є унікальні знання, історії, традиції чи родинні надбання — поділіться з нами! Разом ми збережемо й прославимо культурну спадщину Дружківської громади.

Прикладом таких елементів нематеріальної культурної спадщині з інших громад Донецької області можна ознайомитися за посиланням: https://doumck.wordpress.com/елементи-нкс-донецької-області/.

Звертайтесь до музею — разом збережемо й популяризуємо культурну ідентичність нашої громади!

Контактні особи — працівники Дружківського історико-художнього музею:

Литвиненко Віта Анатоліївна – 0507539767

Павлушенко Ольга Валеріївна — 0958204623

Трійця, або День Святої Трійці, — одне з найважливіших християнських свят, яке відзначають на п’ятдесятий день після Великодня. У цей день православні та греко-католики вшановують триєдиного Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Свято також має глибоке коріння в українських народних традиціях, які зберігалися століттями.

За біблійною традицією, саме в день П’ятидесятниці на апостолів зійшов Святий Дух, давши їм дар мов і силу нести Христове вчення у світ. Цей день вважається народженням Христової Церкви.

В українській культурі Трійця — це також свято зелені, життя та природи. Напередодні Трійці домівки прикрашають запашними травами — лепехою, м’ятою, полином, любистком. Це — знак оновлення, очищення й благословення. У церквах правлять урочисту службу, співають особливі тропарі, а на свято заведено вітати одне одного словами: «Зі святом Трійці! Мир вам і благодать!»

Дружківський історико-художній музей щиро вітає всіх із великим святом — Днем Святої Трійці!

Нехай це світле і величне свято принесе у ваші домівки мир, злагоду та Божу ласку. Бажаємо духовного оновлення, гармонії в серці та благословення на добрі справи. Нехай зелене вбрання природи нагадує нам про силу життя, єдність поколінь та вічне джерело надії.

З Трійцею вас, дорогі друзі!

Щороку 4 червня Україна відзначає День пам’яті дітей, чиє життя обірвалося через війну, розв’язану Росією проти нашої держави. Це день глибокого суму та шани до найневинніших жертв – дітей, які не встигли здійснити свої мрії, зробити перші кроки в доросле життя, дізнатися, ким стануть у майбутньому. Дружківський історико-художній музей приєднується до загальнонаціональної скорботи та пам’яті про наймолодших жертв війни.

Цей день обрано не випадково – він співпадає з Міжнародним днем дітей — жертв агресії. Верховна Рада України у 2021 році офіційно запровадила 4 червня як День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

З початку повномасштабного вторгнення зафіксовано сотні випадків загибелі дітей внаслідок обстрілів, бомбардувань, руйнування житлових кварталів, шкіл, лікарень. Цифри не передають біль втрати, яку переживає кожна родина, кожна громада. Ці трагічні втрати стали символом глибокої рани, яку війна залишає в серці кожного українця. Ці цифри не передають біль втрати, яку переживає кожна родина, кожна громада.

Цього дня в Україні приспускають державні прапори, влаштовують хвилини мовчання, встановлюють символічні меморіали. Освітні заклади, громади, громадські організації проводять заходи пам’яті, вшановуючи невинно вбитих дітей.

Ми закликаємо кожного:

• запалити свічку пам’яті,
• вшанувати хвилиною мовчання,
• підтримати родини, які втратили найцінніше.

Кожна дитина має право на життя, безпеку, навчання та щасливе дитинство.  Пам’ятаємо кожне ім’я, кожну усмішку, кожен обірваний голос.

Вшанування тих, хто стоїть на варті миру

Щороку 29 травня світ відзначає Міжнародний день миротворців ООН — день пам’яті, поваги та вдячності тим, хто служив і служить під блакитним прапором Організації Об’єднаних Націй, підтримуючи мир у зонах конфлікту по всьому світу.

Цей день заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 2002 році для вшанування жертовності миротворців, а також визнання важливої ролі, яку відіграє миротворча діяльність у забезпеченні міжнародної безпеки та стабільності.

Українці в місіях ООН

Україна бере участь у миротворчих операціях з 1992 року. За понад 30 років тисячі українських військовослужбовців, поліцейських, медиків і цивільних фахівців виконували місії на Балканах, в Африці, Близькому Сході, Азії.

Сьогодні українські миротворці не лише захищають мир за межами нашої держави, а й самі стали символом спротиву агресії та боротьби за свободу й міжнародне право.

Згадаймо. Вшануймо. Поширюймо ідеї миру.

Міжнародний день миротворців ООН — це не лише про тих, хто носить форму. Це день для кожного з нас — щоб замислитися про ціну миру, про значення діалогу та солідарності у світі, де виклики глобальні, але рішення — спільні.

Відзначаємо 24 травня

День слов’янської писемності і культури — це свято, яке вшановує створення слов’янської абетки та літературної традиції, започаткованої братами Кирилом і Мефодієм. Щороку 24 травня ми згадуємо тих, хто дав слов’янським народам писемність, відкривши шлях до духовного і культурного зростання.

Кирило і Мефодій брати-просвітителі з Візантії, Кирило (Костянтин) і Мефодій, у IX столітті створили слов’янську абетку — глаголицю, а згодом — кирилицю, яка стала основою для писемності багатьох слов’янських мов, зокрема української.

Вони переклали богослужбові книги слов’янською мовою, зробивши духовну літературу доступною для народу, і тим самим поклали початок розвитку освіти, літератури й культури на слов’янських землях.

Це свято нагадує нам, що слово, мова і книга — основи ідентичності народу. Без писемності не було б хронік, літописів, фольклору, літератури. У музеях, бібліотеках і архівах зберігається спадщина, що бере свій початок саме від того моменту, коли слов’янське слово стало писемним.

Це міжнародне свято покликане нагадати про важливість взаємоповаги, культурного діалогу та збереження етнічного розмаїття — як основи миру, гармонії та сталого розвитку суспільства.

 День був проголошений ЮНЕСКО у 2001 році як відповідь на загрози культурній спадщині людства. Його мета — сприяти зміцненню миру через визнання цінності кожної культури, кожного голосу.

 Україна — багатонаціональна держава, у якій мирно співіснують понад 130 етнічних спільнот, кожна з яких робить свій внесок у культурне багатство нашої країни.

 Дружківський історико-художній музей щиро вітає всіх із цим святом!
У музейних фондах зберігаються етнографічні експонати, що розповідають про побут, одяг, традиції та цінності українського народу різних історичних періодів, а також про культуру представників інших національностей, які мешкали на території нашого краю.

Кожен експонат — це німа розповідь про життя і взаємодію людей різного походження, які разом творили історію Дружківки та всієї Донеччини.

 У День міжнаціональної злагоди музей нагадує:
культурна спадщина об’єднує нас, збагачує та вчить жити в повазі одне до одного.

Зі святом вас, друзі! Хай різноманіття буде джерелом сили, а злагода — щоденною практикою.

18 травня ми вітаємо всіх, хто зберігає, досліджує та оживляє історію — відданих музейників, натхненних екскурсоводів, невтомних реставраторів та всіх, хто дарує друге життя пам’яті!

Музей — це не просто стіни з експонатами. Це — живий простір діалогу між минулим і сучасністю, місце, де народжується розуміння, шана до спадщини і нові ідеї. Саме завдяки вам наші музеї — сучасні, відкриті, цікаві й потрібні.

Нехай кожен новий день приносить вам натхнення, вдячних відвідувачів, підтримку громади та нові горизонти для розвитку!

 Зберігаємо минуле — формуємо майбутнє!

Щороку 18 травня Україна вшановує пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу — одного з найтрагічніших злочинів радянського режиму XX століття. Цього дня у 1944 році розпочалася примусова масова депортація кримських татар з території їхнього історичного дому — Криму — до віддалених районів Середньої Азії та Сибіру. Операція тривала лише кілька днів, але змінила долю цілого народу на десятиліття.

За наказом Сталіна близько 200 тисяч кримських татар були вивезені у нелюдських умовах. Протягом перших років вигнання загинуло, за різними оцінками, до половини депортованих — від голоду, хвороб і важкої праці. Людей звинувачували в «колективній зраді» без суду, доказів чи можливості захисту.

Цей акт масового насильства був визнаний геноцидом — цілеспрямованим знищенням етносу як окремої спільноти. Депортація залишила глибокі рани у пам’яті кримськотатарського народу, багато з яких не загоєні і донині. Лише наприкінці 1980-х років почалося повернення кримських татар на батьківщину, але із новою окупацією Криму у 2014 році переслідування знову стало реальністю.

Цього дня ми згадуємо не лише минуле, а й говоримо про сучасність. Ми висловлюємо солідарність із кримськотатарським народом, підтримуємо їхню боротьбу за право жити на своїй землі, зберігати культуру, мову та ідентичність.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Діємо.

З Днем сім’ї, Україно!

Щороку 15 травня в Україні відзначається особливе, тепле й щире свято — День сім’ї. Це не просто дата в календарі — це нагадування про важливість рідних людей, любові, підтримки та взаєморозуміння, які починаються саме з родинного кола.

Сім’я — це перший простір, де формується людина. Тут народжується довіра, турбота, повага. Це — наша опора у складні часи та джерело радості у щасливі миті. Саме з родини починається суспільство, а з міцної родини — сильна держава.

Сьогодні, у час викликів і змін, як ніколи важливо берегти родинне тепло, підтримувати одне одного та цінувати ті прості речі, які роблять нас ближчими: спільна вечеря, дитячий сміх, обійми, добре слово.

Вітаємо з Днем сім’ї!

Бажаємо кожній родині України миру, добробуту, злагоди та любові. Нехай у ваших домівках завжди панує взаєморозуміння, а серця будуть зігріті теплом близьких. Нехай діти зростають у любові, батьки — в гордості, а дідусі й бабусі — у пошані.

Пам’ятаймо: щаслива сім’я — це щасливе майбутнє України!