Медичне скло та його використання

1). У ХХ столітті заводське виробництво скла, в тому числі і в Україні, задовольняло запити аптек і медичних установ на лабораторний посуд. Асортимент був різноманітний, виготовлялися колби, пробірки, склянки, мензурки, лійки, піпетки мірні, банки для реактивів, балони та інше.

Лікарські прилади

Працівників медичних установ міста Дружківки могли забезпечувати продукцію скляні заводи Костянтинівки, Харкова, Полтави та інші.

Лікарскі баночки

2). Великим попитом користувалося боросилікатне скло — це різновид звичайного силікатного скла, але стійкіше до термічного удару і теплового стресу. Витримує перепади температур до 1200С. Воно не реагує на хімічні речовини: кислоти, солі, луги, його використовують для виготовлення лабораторного посуду, оптики, хірургічних інструментів.

Лікарськи колби

3). Медичні банки — невеличкі грушоподібні скляні баночки, що вживаються в медицині з метою викликати місцевий прилив крові (зазвичай при захворюванні органів грудної клітини). Незважаючи на численні протипоказання, лікування банками на спині набуло поширення за рахунок ефективності та дешевизни цієї процедури.

Медичні банки

Медичні банки — новий тренд серед спортсменів на Олімпіаді в Ріо. Абсолютний рекордсмен за кількістю олімпійських медалей американський плавець Майкл Фелпс знову привернув загальну увагу. Інтерес викликали таємничі кола на його плечах і спині. Це засіб народної медицини, що був дуже популярним у минулому столітті. Тепер же цей метод, який, до речі, був винайдений лікарями стародавнього Китаю, стає все популярнішим серед зірок світового спорту. Фелпс не єдиний, хто їм скористався. Також з колами на плечах з’явилися на публіці і інші спортсмени, включаючи американського гімнаста Олександра Наддура. Вважається, що банки покращують лімфо і кровообіг і сприяють відновленню запалених м’язів.

Плями від медичних банок

Інформація складена на основі предметів з колекції Комунального закладу культури «Дружківський історико-художній музей» по виставці «Аптека Дружківки середини ХХ століття».

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *