В фонді музею налічується більше сотні робіт В.Я.Марко, кожна розповідає про автора – волелюбного шукача правди.

В фонді музею налічується більше сотні робіт В.Я.Марко, кожна розповідає про автора – волелюбного шукача правди.
В музейній колекції — серія плакатів «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції» знайомить з подіями і фактами, які ніколи не можна забути.
Дружківський історико-художній музей презентує відеолекцію «Історія радіоприймача» до Дня радіо.
Дружківський фарфоровий завод, який вступив у дію в 1971 році, нещодавно зупинив свою діяльність. Його продукція була добре відома в нашому місті, області, а також в інших країнах.
До Дня українського козацтва та захисника України Дружківський історико-художній музей представляє виставку «Ти, матінко, за мене помолись».
До Дня художника в Дружківському історико-художньому музеї пройшов майстер-клас «Я художник — я так бачу». Мета: через індивідуальні відчуття учасників заходу прийти до зображення простих предметів різними мальовничими прийомами.
В Дружківському історико-художньому музеї відбулася експрес-виставка «Наставники», до Дня вчителя.
24.09.2021 р. у Дружківському історико-художньому музеї відбулося відкриття виставки народного мистецтва «Пам`ять на життя». На виставці були присутні місцеві майстрині художньої вишивки, та представники союзу «Чорнобиль»з керівником Бєлоносовим Олексієм Івановичем. Виставку відкрила співзасновниця Світлана Кравченко.
24 вересня об 11 годині Дружківський історико-художній музей запрошує на відкриття виставки народного мистецтва «Пам`ять на життя». Виставка діятиме з 24.09.2021 — 14.10.2021.
Дружківський історико-художній музей
молодший науковий співробітник — Т.Б.Гришуніна
Краєзнавча версія присвячена 240-річчю міста Дружківки
Виникнення Дружківки пов’язане з заселенням цих земель у другій половині XVIII століття. Тоді підходив до завершення багаторічний військовий конфлікт між Російською та Османською імперіями. В результаті підписувалися мирні договори, і степові території йшли під контроль Росії. В черговий раз після підписання Кючук-Кайнарджийського миру (1774 рік) продовжилася колонізація південних районів. Основним керівництвом залишався «План про роздачу казенних земель до їх заселення». Землю могли отримати люди «будь-якого звання» крім кріпаків, за умови, що вони стануть військовослужбовцями або поселенцями.
Читать далее